Слова коханому сумую своїми словами, в прозі

Вдалині від тебе я зрозуміла, як сильно я люблю, наскільки ти мені дорогий. Вважаю дні до нашої зустрічі і мрію поринути у твої обійми. Дуже дуже сумую!

Я сумую, любий мій. Мені не соромно визнавати, що я без тебе слабший, що не можу зібратися і рватися в бій. Дуже чекаю, коли зможу відчути міцні твої обійми і голос почути.

Твоїх сильних рук мені не вистачає, ніяк не можу звикнути до того, що не відчуваю на своїй талії твоїх обіймів, коханий. Я без тебе не звикла, тому сумувати за тобою для мене ніби кара.

Мені дуже не вистачає міцних твоїх обіймів, твого дихання на моєму волоссі, голоси, що обволікає і заспокоює. Я не можу зосередитися ні на чому, окрім розлуки. Ось так сильно за тобою я сумую!

Незрівнянний мій! Доля знову побажала випробувати наші почуття розлукою. Це так нелюдяно! Але я знаю: ми пройдемо перевірку на міцність. Інакше й не може бути. Я дуже сумую, коханий! Чекатиму на тебе, скільки б не знадобилося.

Без тебе сонце тьмяне, і все навколо непоказне та сумне. Мені самотньо, любий, хочу скоріше побачити тебе, тоді мій світ знову заграє фарбами. Дуже скучила!

Коханий, тебе немає поряд, і світ наче спорожнів. Мені сумно і ліньки щось робити, на серці похмура погода і нічого не тішить мою душу. Вважаю хвилини і секунди до нашої з тобою зустрічі, мені так не терпиться тебе обійняти, мені так хочеться завжди бути поряд з тобою.

Рідний, моє серце завмирає далеко від тебе, і я ледве дихаю. Весь світ здається сумним та таким порожнім. Я з нетерпінням чекаю на нашу зустріч! Хочу знову відчути смак твоїх губ і втопитися в улюблених обіймах.

Сумую за тобою, рідний. Не вистачає твого надійного плеча поряд, наших обіймів та поцілунків. Не вистачає ніжності та тепла, які ти мені даруєш. Приїжджай швидше.

Коханий мій чоловічок, як же я за тобою сумую! Як же дивно я почуваюся, коли тебе немає поруч зі мною. Я сумую, мало посміхаюся, згадую щасливі моменти нашого життя. Дорогий мій, приїжджай швидше.