Розлучення з дівчиною своїми словами, в прозі

Кохана! Як довго триває час, коли немає поруч тебе, мого ангела! Розлучення, немов гострий клинок, ранить у саме серце. Біль неможливо описати, його можна лише відчути. Без тебе і мене немає. Повертайся якнайшвидше, моя радість. І нехай ми вже ніколи не розлучимося.

Кохана моя, як же без тебе я сумую, ніби забрали найцінніше у мене, ніби обламали крила. Мені так скоріше до тебе хочеться притиснутись, твоє тепло відчути і вдихнути аромат волосся. Давай не розлучатися більше!

Кохана моя, я не вірю досі у наше розставання. На душі тяжким каменем лежать наші почуття. Я не впевнений, що варто сподіватися на якийсь час, але можливо, що саме воно допоможе мені тебе забути.

Дорога, ми з тобою довго не хотіли це помічати, але наші почуття вже згасли. У нас немає того вогню та пристрасті, що палав на самому початку. Тому нам треба розлучитися, щоб кожен міг стати щасливим!

Кохана, я вже кричу, я розриваюся. Розлучатися з тобою нестерпно, найбільше я хочу цього уникати. Обіцяю, що скоро ми будемо, знову я зможу обійняти тебе і притиснути до серця.

Скільки холоду походить від слова «розлучення». Я не хочу відчувати, кохана, цей мороз, який пронизує мене до самих кісток, що забирає силу. Мене гріє моє кохання та надія на швидку зустріч.

Улюблена дівчинка моя, як же я сумую за тобою. Це розлучення мене обтяжує, воно коле мене прямо в серце. Скоріше б я знову зміг тебе обійняти, поцілувати та притиснути до грудей, відчути аромат.

З тобою, моя люба, розставання особливо здається важким. Усередині все до тебе рветься, проситься, кидається. Найбільше на світі мені важко знати, що не можу тебе обійняти і притиснути до себе. Скоріше все закінчилося б!

Мила моя, світло очей моїх, я дуже сподіваюся, що час у розлуці пронесеться дуже швидко. Хочу швидше обійняти тебе, поцілувати і притиснути до себе якнайміцніше. Хочу ніколи більше не відпускати тебе зі своїх обіймів.

Кохана, нехай це розставання не стане приводом для того, щоб ми з тобою назавжди віддалилися. Давай стійко переживемо цей момент, це час, який для нас двох є важким, в’язким, тужливим.