Слова коханому сумую своїми словами, в прозі

Коли кохана людина не поруч, а ти не можеш її обійняти, світ стає сірим і нудним. Я хочу, щоб ти поряд був, і я могла тебе обійняти, сказати про свої почуття і просто глянути у вічі. Сумую!

Моя дорога людина, моя кохана і найрідніша! Я за тобою неймовірно сумую, за твоїми ніжними руками та їхніми дотиками, за нашими теплими обіймами і пристрасними поцілунками! Завжди згадую, як ти захищаєш мене, як дбаєш про мене! Без тебе я сама не своя, я живу та дихаю тільки тобою та нашою довгоочікуваною зустріччю! Шалено сумую за тобою, коханий!

Мій добрий, мій любий, мій коханий, я так сильно за тобою сумую. Жаль, що ми не можемо побачитися прямо зараз. Мені не вистачає твоїх теплих обіймів та ніжних поцілунків. Скоріше настав би завтра!

Моя душа зараз почувається самотньою, а серце наповнене холодом, адже тебе немає поруч і ніхто його не гріє, я сумую за тобою і наступного разу точно не відпущу нікуди!

Мій коханий, з моєї душі немов висмикнули шматочок, ось так сильно тебе не вистачає. Цю порожнечу складно чимось заповнити, адже це зробити під силу лише твоїм обіймам. Я дуже на тебе чекаю і сумую.

Мені ще ніколи не було так самотньо, я сумую за тобою кожну секунду і не можу повірити, що ми знаходимося на великій відстані, дзвони мені частіше і давай про себе вісточку, адже я нудно сумую і не знаходжу собі місця!

Коханий, я дуже сумую! Наші зустрічі наповнюють моє життя позитивом та теплом, а твоя присутність заспокоює мене та дає впевненість. З нетерпінням чекаю, коли ми знову зустрінемося.

Дорога моя друга половина, мій коханий і рідний, як же я за тобою скучила. Бути без тебе нестерпна мука, я ненавиджу розлуку, але сподіваюся ми скоро знову будемо разом. Люблю і сумую.

Коханий, я не хочу відчувати тугу за тобою, я не хочу чекати твого повернення, а лише мрію тебе обіймати, дихати тобою і відчувати твої обійми у себе на талії. Ти повітря, яке у мене зараз відібрали!

Дорогий, повертайся якнайшвидше. Без тебе дні проходять нудно і похмуро, думки бігають у голові метушні і безглуздо, як мільйони білок у колесах, що обертаються, а серце ніби скуте важкими, холодними ланцюгами, невидимими оку. Сумую за тобою, любий.