Слова подрузі сумую своїми словами, в прозі

Мені так не вистачає тебе поруч, моя подружко, я сумую за нашими посиденьками, за розмовами про важливе, за порожні балачки. З тобою мені завжди весело та цікаво. Ти мене розумієш, як ніхто інший! Я дуже чекаю на нашу зустріч, без тебе мені дуже сумно.

Люба моя подруго, як же я сумую за тобою! Нашим душевним розмовам, секретам, незабутнім моментам! Стільки цікавих ідей не можуть здійснитись, бо ти не зі мною! Стільки вражень втрачено, а можливостей не помічено! Я дуже чекаю, коли ми знову зустрінемося і надолужимо втрачений час!

Подруга моя, я сильно скучила, давай зустрінемось?! Ми так давно не проводили час разом, не сміялися, не розповідали цікаві історії, не замовляли ласощі. Мені тебе дуже не вистачає!

Моя улюблена подружка, ти моя зірка! Ти така класна і ні на кого не схожа, така енергійна та просто неймовірна! Як же я сумую за тобою і за нашими довгими розмовами! Приїдь швидше, люба!

Я дуже без тебе сумую, моя подружко. Як чудово ми разом проводили час, говорили про все на світі і з півслова розуміли одне одного! Мені дуже не вистачає твого тепла та душевності.

Мені з тобою хочеться говорити завжди, подруго, а коли мене цього позбавляють, я дуже сумую і переживаю. Я за тобою сумую, адже ти стала мені такою важливою, такою рідною та бажаною. Більше не розлучимося ми!

Подруга, коли ми побачимось? Так все життя пройде. Потрібно відкласти всі справи та просто зустрітися. Я дуже скучила. Мені багато чого тобі треба розповісти. Я стільки тримаю в собі, що невдовзі голова лусне.

Я хочу, щоб ти почувала себе сильною, спокійною та впевненою. Щоб ти розуміла, що я міцно тримаю тебе за руку, і не важливо, де ти знаходишся в сантиметрі від мене або на іншому кінці світу. Просто знай, подруго, що я завжди з тобою і сумую за тобою.

Подружко люба моя, я дуже за тобою сумую! Згадую, як ми чудово проводили з тобою час. Як мені хочеться повторити цей час ще не один раз! Адже було так чудово, правда?

Мила, так сумую за тобою! За твоїми жестами, усмішками, жартами, історіями, звичками… Знаєш, подруго, без тебе все не те й не так. Речі валяться з рук, роботи начебто побільшало, і якось самотньо і холодно на душі. Повертайся якнайшвидше, моя радість!