Слова про розлучення з коханим своїми словами, в прозі

Мені важко визнати, але наше розлучення, правильне рішення. Не завжди гарні історії закінчуються щасливим кінцем. На жаль, ми з тобою не зійшлися характерами, а злі обставини в цьому винні. Прошу тебе, вибач, якщо чимось ненароком, образила тебе, а любові було мало, щоб зберегти наші стосунки! Я бажаю кожному з нас зустріти свою половинку, знайти своє щастя і бути єдиним цілим!

Яка туга, коли не поряд ти. Я сумую за тими хвилинами, коли ми не розлучалися. Розлука з тобою — глибокий смуток для мене. Пристрасно бажаю знову зустрітися з тобою поглядом, відчути свіжість твого дихання, ніжність рук.

Як же так, не змогли зберегти, що вдієш, як далі треба жити! Наші сварки, образи, слова виявилися сильнішими, ніж ти і я! Розуміння пройшло, насолода, залишилося лише – жаль! Нехай немає кохання між нами, давай залишимося друзями!

Коханий мій, наше розставання з тобою мені висловлюється в серці болем. Я не можу уявити себе без тебе. Так хочеться відчути твої обійми, дбайливі та міцні руки, дихання відчути зігріваюче.

Пробач, але краще я буду чесною і скажу, що люблю іншого. Так, мені було добре з тобою і ми дуже схожі, але серце каже мені інше. Я не можу змусити його відчувати те, чого нема. Тому краще нам розлучитися!

Колись ми були з тобою єдиним цілим, але зараз наші шляхи розійшлися, ми обидва маємо це розуміти. Давай ми розлучимося друзями і не приховуватимемо один на одного образ і непорозумінь. Я впевнена, що у кожного з нас все буде добре, і кожен буде щасливий!

Коханий, прощай. Мені було з тобою дуже добре, але нам час розлучитися. Не кажи зайвих слів, вони ні до чого. Мені й так тяжко. Будь щасливий, все попереду. Я ніколи про тебе не забуду. Прощай.

Як безглуздо і дивно розлучитися з тобою! Адже без тебе мені сумно і сумно, лише ти даруєш мені незвичайне щастя та тріумф! Весь світ від нашої розлуки став меншим і втратив свої яскраві кольори.

Як сумно, ми кохані, колишні! Ми не змогли зберегти нашу любов, сумніви, страхи, виявилися сильнішими за нас! Погасли вогники, зникло сонечко, а сльози затопили всю подушку! На серці рана, у душі туга, у вічі порожнеча! Сподіваюся, час вилікує рани, а ми зможемо визирнути у віконце та розглянути там надію на щастя!

Коханий, нехай розставання це не сплутує карти життя, адже це лише невелика перевірка нашої стійкості, тому ми просто зобов’язані дати відсіч і витримати. Нехай усмішка наша не перестане світитися, а серце так само відчуватиме тепло.