Слова вибачень своїми словами, в прозі

Каяння мене мучать. Навіть не знаю, як підійти, щоби заговорити. Але розумію, що треба вибачитися. Усвідомлю провину, і вона давить мені на душу. Важко із цим жити. Гірко усвідомлювати, що хтось ображається на мене. Але ж винну голову, не січуть. Тому беру себе в руки і перепрошую за свою провину. Перепрошую за поведінку, ставлення, за несправедливі слова.

Прости мене! Мій характер далеко не цукровий, і ти знаєш про це. Коли я злюся, я можу сказати чи зробити щось прикро. Це все мої емоції та неможливість з ними впоратися. Вибач! Я постараюсь більше тебе не кривдити.

Вибач, не знаю, як так все вийшло. Я дуже переживаю через це. Звинувачую себе за свій вчинок. Мені дуже потрібне твоє прощення, не гнівайся, будь ласка більше, вибач мені. Я шкодую за помилку. Обіцяю, більше тебе ніколи так не засмучу.

У мене було достатньо часу на роздуми, щоб зрозуміти свою помилку та провину. Я щиро перепрошую і сподіваюся, що твоє серце зуміє розтопити лід дурної образи. Я обіцяю — такого більше не повториться, адже мені дуже важливо, щоб у нас все знову було добре.

Найбільше на світі я жалкую про свій вчинок, який тебе, мамо, образив. Пробач мені, я благаю, щиро каюся. Для мене це удар, який викликає біль, адже я розумію, що тобі зараз болючіше!

Прошу пробачити мені, тут нема про що говорити — моя вина незаперечна. Щодня я звинувачую себе за те, що сталося, і лаю останніми словами. Як шкода, що час не можна повернути назад! Якби можна було повернутися в ту саму мить, не сказати цих фатальних слів — все було б зараз інакше. Але нічого вже неможливо виправити. І тільки боязка надія на те, що ти, повіривши в мій розпач і щире каяття, пробачиш мені, забудеш про все, дає мені сили жити далі. І терпляче чекати. Прошу тебе, вибач.

Пробач мені, мамо! Я не хочу завдати тобі шкоди! Ти знаєш, що дорожче за тебе немає нікого. Я люблю тебе, і не в жодному разі не хочу образити. Вибач, моя люба!

Прошу тебе, навіть благаю, вибач! Так важко на душі, ніби шкребе її мільйон кішок, а рани, що наносяться, не можуть ніяк затягнутися. Найболючіше розуміти те, що крім тебе самого немає більше винних. Вибач!

Мамо, я розумію, як твоєму серцю було боляче переносити всю цю сварку, давай намагатимемося знаходити спільну мову і не тріпати один одному нерви, пробач мені і знай, що я дуже люблю тебе і ціную твої старання, турботу!

Всі ми інколи робимо помилки, говоримо не ті слова. І я не виключення. Пробач мені, будь ласка, за все. Я усвідомлюю свою провину і дуже шкодую. Для мене зараз головне лише твоє прощення. Пробач і не ображайся більше.